Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

вести розмову

См. также в других словарях:

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • бесідувати — (вести розмову), розмовляти, говорити, балакати; переговорюватися (з ким); гомоніти (тихо, приглушено) …   Словник синонімів української мови

  • розмовляти — я/ю, я/єш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв язки, спілкуватися з ким… …   Український тлумачний словник

  • рядити — ряджу/, ря/диш, недок. 1) перех. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого , що небудь; одягати когось у незвичний одяг або маскарадний костюм. 2) перех. і неперех., заст. Розпоряджатися. 3) неперех. Вести розмову; розмовляти. 4) перех. і без… …   Український тлумачний словник

  • розмовляти — 1) (усно обмінюватися думками, вести розмову), говорити, бесідувати, балакати; переговорюватися (з ким, між ким); гомоніти (тихо, приглушено); гала(й)кати, галайкота[і]ти (голосно); щебетати (перев. про жінок і дітей швидко і жваво) Пор. базікати …   Словник синонімів української мови

  • пересипати — дієслово доконаного виду пересипати 1 дієслово недоконаного виду переміщувати; обсипати; вести розмову; ремонтувати пересипати 2 дієслово недоконаного виду пересипляти рідко …   Орфографічний словник української мови

  • продовжувати — 1) = продовжити (вести далі почате, діяти далі), підхоплювати, підхопити; повертатися, повернутися (до тієї самої діяльности після деякої перерви); поновлювати, поновляти, поновити (перервану розмову, оповідь тощо); правити, провадити, вести… …   Словник синонімів української мови

  • проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров …   Український тлумачний словник

  • заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …   Український тлумачний словник

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • клонити — клоню/, кло/ниш, недок., перех. 1) Нагинати що небудь донизу; нахиляти. || на кого – що, до кого – чого. Схиляючи голову, обличчя тощо, притуляти до кого , чого небудь. || безос. •• Кло/нить на сон кого хочеться спати кому небудь, огортає сон… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»